З настанням осені Водоканал розпочинає планове скидання води з підмосковних водоймищ, Волги та інших зарегульованих водойм. Не обговорюватиму причини таких дій, оскільки це є темою окремої розмови і до лову ляща не має жодного стосунку. Класичним прикладом є Рузьке водосховище, в якому скидання води в останні роки досягає такого рівня, що практично весь “полив” оголюється і вода залишається тільки в руслі. Катаклізм, створений руками людини, змушує ляща, як й інші види риб, переміщатися в русло. Але, оскільки до кінця жовтня “мирна” риба продовжує годуватися і запасатися енергією на період льодоставу, клювання триває, і обізнаний рибалок може чудово половити ляща. Про це ми й поговоримо сьогодні.
Риба дуже болісно ставиться до будь-яких коливань рівня води, а до швидкого скидання тим більше. Тому риба чекає на той момент, коли скидання зроблено, і “зимовий” рівень у водосховищі вже залишається незмінним. Після одного-двох тижнів лящ заспокоюється, займає певні місця для годівлі і продовжує створювати власний жировий запас до весни.
Вибір місця лову має вирішальне значення. Лещ збивається у великі зграї і стоїть у певних місцях, які потрібно знайти. Ніяка підгодовування не здатна зрушити зграю з облюбованого місця. Зазвичай це місця вище ям на руслі, а з похолоданням води та самі ями. Підібрати місце лову по сплеску риби вже не вдається, оскільки лящ перестає плавитися і видавати свою присутність будь-якими зовнішніми ознаками. Шукати місце лову доводиться виключно “методом тику”, потрібно підгодовувати обране місце, намагатися зловити ляща протягом 2-3 годин, і якщо клювання немає, то доводиться міняти місце. Якщо місце, де годується лящ, знайдено, то дуже важливо утримати його на цьому місці і не злякати. Як показує досвід, лов вдень призводить до того, що лящ швидко лякається і залишає обране місце.
При цьому він може переміщатися вздовж русла на досить велику відстань і буде витрачено багато сил і часу, щоб знайти його знову. Крім того, вдень, через те, що і глибина водойми стала меншою, і вода стала більш прозорою, великий лящ практично не клює, а бере приманку дрібний підліщик. Під час лову просто відчувається, що лящ є, а клювати не хоче ні на яку приманку. Досвідчені рибалки переходять на нічний лов. Але для того, щоб ефективно ловити вночі, потрібно з вечора не лише підготувати місце лову, а й підгодувати ляща. Підготовка місця лову полягає в тому, що садок, підставки та сидіння повинні бути розставлені так, як вони розташовуватимуться в процесі лову. Вночі цим займатиметься пізно.
Після підготовки місця лову потрібно зібрати вудлище, ретельно проміряти глибину та вивчити рельєф дна – уночі цим займатися буде дуже непросто. Після вимірювання глибини я раджу дістати або виготовити запасну оснастку і на ній відразу ж встановити “робочий” спуск, а ще краще не полінуватися і встановити спуск на двох запасних оснастках. Потім можна переходити до підгодовування. Я прихильник невеликих кількостей високоефективного підгодовування під час лову влітку, але восени під час лову вночі картина змінюється. Оскільки підгодовувати доводиться ще засвітло, а також через те, що після скидання води у водосховищах з’являється помітна течія, підгодовування доводиться брати із собою відносно багато. Наскільки багато? Для порівняння: влітку, якщо ніхто не заважає ловити, на три-чотири години лову достатньо двох кілограм сухого підгодовування, що містить 200-300 г дрібного, кормового мотиля і жменю опаришів. Для ефективного лову осінньої ночі кількість підгодовування може досягати і десяти кілограмів з додаванням літра опаришів. Пов’язано це з тим, що лящ уночі активно годується, і якщо кількість підгодовування, що лежить на дні, закінчується, то лящ, хоч і не йде з цього місця, але перестає активно клювати. А ось догодовувати вночі дуже не рекомендується. Велика риба не любить, коли згори щось падає. Вона насторожується, завмирає та перестає ловитися. Якщо ви підкинете в точку лову один – дві кулі підгодовування, то перерва в клюванні може розтягнутися на півтори-дві години. Але це не є правило – звичайно, бувають винятки, але вони припадають на ті дні, коли риба дуже активна. А розраховувати на це щоразу не доводиться. Тому краще ввечері спокійно і не поспішаючи приготувати 6-8 кг якісного підгодовування, і відразу після заходу сонця підгодувати обране місце, кинувши в нього приблизно 80 відсотків підгодовування. Як підгодовування я волію використовувати “унікорм” з різними добавками. Чому “унікорм”? Причин кілька.
По-перше, це підгодовування завжди доступне, і його можна в будь-який момент придбати за дуже гарною ціною.
По-друге, це підгодовування завжди “свіже” і, головне, однакове за своїм складом. А це означає, що немає необхідності щоразу доводити її за допомогою глини, сухого молока та інших сполучних або розпушувачів до необхідної консистенції.
По-третє, підгодовування це дійсно ефективне і подобатися нашій рибі незалежно від типу водойми та пори року.
Що додавати в підгодовування? Коли вода ще не охолоне до температури нижче 12 градусів, можна додавати в неї додатково всі ті добавки, які використовуються влітку. Коли температура води знижується до 12 градусів, рекомендується додавати ароматизатори, які знаходяться в розчині інертного, але не масляного розчинника. Моя приватна думка полягає навіть у тому, що в “унікорм” взагалі краще не додавати ніяких додаткових ароматизаторів – згадане підгодовування і так досить збалансоване і роками “відпрацьоване”. Інша справа – добавки тваринного походження. Дуже добре додавати дрібного мотиля, з розрахунку 100 г мотиля на кілограм сухого підгодовування. Ще важливіше так це додавати в підгодовування опаришів. Двадцять років тому особисто я не дуже вірив у ефективність опаришів у “ліщовому” підгодовуванні. Збивало те, що пробуєш ловити на опарыша або на його бутерброд з мотилем, а лящ ловиться або на чистого мотиля, або на черв’яка, або просто на хліб. От і думаєш: а навіщо додавати в підгодовування опаришів, якщо риба ловиться на мотиля? Але коли лящ ловиться на мотиля, то навіщо сухарі (хліб) у підгодовуванні? Значить, не все так просто. Досвід лову підказує, що незалежно від того, на що сьогодні воліє клювати риба, у складі підгодовування повинні бути й інші кормові елементи, як рослинного, так і тваринного походження. І опарыші в “ліщовому” підгодовуванні однозначно і завжди різко підвищують ефективність її дії. Загальний обсяг опаришів у 6-8 кг підгодовування може становити півлітра, і навіть менше, але личинок мухи я додаю тепер завжди.
Отже, підгодовування приготоване, з неї зліплені кулі, кулі закинуті в точку лову, і можна переходити до вибору та налаштування снасті. Тут є два “робітники” варіанти. Можна ловить за допомогою традиційного махового вудлища, але ще краще скористатися штекером із укороченим оснащенням. І той, і інший варіанти лову мають свої плюси та мінуси. Зупинимося на них.
Лов за допомогою традиційної махової снасті має безперечну перевагу в тому, що всі елементи снасті можна без будь-яких проблем придбати практично в будь-якому рибальському магазині. Працювати маховим вудлищем просто і звично. Це переваги. До недоліків слід віднести те, що махове вудлище не дозволяє абсолютно точно доставити приманку в точку лову. Це неможливо, тому що вночі немає точних орієнтирів, за якими можна знайти точку лову під час закидання оснастки. Поверхневий перебіг може швидко зносити оснастку, і це так само важко проконтролювати, знову ж таки, через відсутність візуальних орієнтирів. Застосування штекерного вудлища дозволяє позбавитися всіх технічних проблем. Немає сенсу докладно зупинятися на “розжовуванні” переваг штекера. Щоб оцінити їх, потрібно просто спробувати ловити з допомогою зазначеної снасті.
Найбільші технічні проблеми у рибалки під час нічного лову виникають під час конструювання оснастки з поплавцем, у якому традиційна антена замінюється “світлячком”. Мені здається, що ця проблема вирішується досить просто. Береться практично будь-який поплавець з вантажопідйомністю 1,5 – 2, 5 грама з товстою антеною, антена витягується з тіла поплавця, а на її місце вставляється “світлячок”. З тих “світлячків”, які найчастіше зустрічаються у роздрібному продажу, найнадійнішими є “світлячки”, які виробляються під торговою маркою “Mikado”. Пов’язано це з тим, що дилер зазначеної фірми постачає світлячки на вітчизняний ринок найбільш регулярно.
І, нарешті, про насадку. Незважаючи на те, що лящ вночі клює вірніше, переважно використовувати як приманку на гачку мотиля або дрібного гною. Можна досить довго обговорювати, чому лящ восени віддає перевагу цим насадкам, але найголовніше для рибалки полягає в тому, що ці приманки найбільш ефективні.
Якщо читачеві вистачить хоробрості для того, щоб послухати автора цих рядків і придбати недорогий штекер і з його допомогою взяти участь у захоплюючому “шоу” нічного лову ляща у вересні-жовтні, то, припускаю, що він отримає справжнє задоволення від лову, а автор буде за нього тільки радий.